Михайло Старицький - батько українського театру і драматургії

 14 грудня 1840 в селі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер — Черкаська область) в небагатій дворянській сім’ї народився Михайло Петрович Старицький, талановитий поет, драматург, прозаїк, культурно-громадський діяч, один із засновників українського театру корифеїв.

Дитинство майбутній письменник провів переважно в с. Кліщинцях, у дідуся й бабусі.

У 8 років у нього помер батько, а в 12 років померла і мати, Михайло став круглим сиротою.

 З 1851 по 1856 рр. навчався в гімназії в Полтаві.

У 1858 році продовжив навчання на фізико-математичному, потім на юридичному факультетах Харківського університету Харків, з з 1860 року в Києві, в 1865 році закінчив Київський університет.

  1862 року одружився із сестрою Миколи Лисенка Софією Віталіївною.

У 1864 році Михайло Старицький почав виступати в театральних гуртках.

Перші твори Старицького були надруковані у 1865 році. Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х роках.

1871 року оселився у Києві. Увійшов у творчу співпрацю з Миколою Лисенком — вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів».

Старицький записував народні пісні, які потім видавав в обробці Миколи Лисенка, писав лібрето до Лисенкових опер («Гаркуша», «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена»).

 Під тиском імперської влади Старицький змушений був у 1878 році емігрувати на деякий час за кордон. Повернувся в Україну в 1880 році й знову розгорнув видавничу і театральну діяльність.

 Помер у Києві 27 квітня 1904 року, похований на Байковому кладовищі.

Творчість МихайлаСтарицького дуже багатогранна.

Поезія

Вірш «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна» (Ніч яка місячна) в музичній обробці Миколи Лисенка стала народною піснею.

П’єси

«Чорноморці»

“Зимовий вечір”

«Ой, не ходи Грицю …»

«За двома зайцями» (за мотивами комедії «На Кожум’яках» І. С. Нечуя-Левицького). Російський переклад здійснив А.Н.Островский.

«Не судилося» (1883)

«Богдан Хмельницький» (1887)

«Ой, не ходи, Грицю, тай на вечорниці» (1890)

«У темряві» (1893)

«Доля» (1894)

«Маруся Богуславка» (1897)

«Оборона Буші» (1899)

Романи

Трилогія «Богдан Хмельницький»

«Перед бурею» (1894)

«Буря» (1896)

«У пристані» (1897)

Молодість Мазепи (1898)