Р. Кіплінг - улюблений дитячий письменник

30 грудня - 159 років з дня народження видатного англійського письменника Редьярда Кіплінга .

   Діти багатьох поколінь усього світу із захопленням читають його оповідання про Мауглі, про допитливе Слоненя, про Кішку, яка гуляла, як собі знала, і багато інших чудових, захопливих казкових оповідань. За видатний талант оповідача, за унікальну спостережливість, за яскраву фантазію і зрілість ідей у 1907 році письменникові було присуджено Нобелівську премію в галузі літератури.

  Народився Р.Кіплінг 30 грудня 1865 року в Індії, в Бомбеї. Раннє дитинство пригадувалось потім письменником як пора безхмарного щастя, якій він зобов'вязаний усім добрим і світлим у собі. Саме в дитинстві письменник ознайомився з мовою гіндустані від своєї няні. А місцеві казки та оповідання залишили найкращі спогади на все життя. В шестирічному віці Радді разом з молодшою сестрою відправили в Англію здобувати освіту. Перебування Кіплінга в одному з пансіонів було для нього нестерпною моральною і фізичною мукою.  Через кілька років Радді віддали в нову школу, навчальний заклад військового типу, де він почував себе зовсім по-іншому. Тут він почав писати вірші і відсилати їх у журнали, де їх поки що не друкували. Керівник закладу підтримав літературне обдарування хлопчика і зробив усе можливе, щоб Радді Кіплінг не звернув з цього шляху.  Батьки ж достойно оцінили талант сина. В 1881 році, коли йому виповнилося шістнадцять років, вони видали за власний рахунок невеликим тиражем збірку "Шкільні вірші". В сімнадцятирічному віці Редьярд Кіплінг закінчив школу і повернувся в Індію, де почав працювати в провінційній газеті. Індія - країна давньої культури, чудових легенд, екзотичної природи - захопила уяву юнака. І не дивно, що його перші твори: оповідання, казки,вірші - були присвячені саме їй. Так з'явилась "Книга Джунглів", куди ввійшли і оповідання про Мауглі, які оголосили світові про народження нового дитячого письменника.  Потім Кіплінг поїхав з Індії. Він багато мандрував, відвідав майже всі частини світу і кругом "пхав свій допитливий", як у слоненяти, ніс: вслухався в місцеві легенди, вдивлявся в навколишній світ. Через деякий час з'явились його "Казки просто так", дія яких відбувається то в Америці, то в Африці, то в Англії, то в Австралії. Змучений мандрами, Кіплінг в 1904 році вирішив оселитись в Англії. В 1906 році вийшла збірка казок "Пак з пагорбів Пука", через чотири роки - продовження "Нагороди і феї". В 1907 році письменникові присуджено Нобелівську премію в галузі літератури. На початку 1936 року Р.Кіплінга не стало. Та залишилися його чудові твори, які оспівують і звеличують мужність, відвагу, волю, дружбу, розкривають перед читачем чарівний світ незайманої природи. Вони принесли Р.Кіплінгові славу одного із найкращих у світовій літературі письменників-анімалістів.

  

Представники української інтелігенції

 90 років тому, 15 грудня в Києві 28 представників української інтелігенції: письменників, освітян, журналістів, дипломатів були розстріляні чекістами в підвалі колишнього Інституту шляхетних дівчат, де тоді був народний комісаріат внутрішніх справ, а нині - Міжнародний центрт культури і мистецтв.

Вони були звинувачені в участі в неіснуючому таємному "Об'єднанні українських націоналістів".

Представники інтелігенції стали першими українцями, знищеними під час масових чисток, розпочатих після убивства першого секретаря ленінградського міського комітету вкп (б) Сергія Кірова.

Виїзна сесія військової колегії верховного суду срср розглядала сфабриковані справи за 2 доби до винесення вироку. Головував васілій ульріх. 

Протягом 15-17 грудня загинули письменники Григорій Косинка, Дмитро Фальківський (Левчук), Кость Буревій, Іван і Тарас Крушельницькі, Олексій Влизько та багатьох інших.

Від вищої міри покарання звільнені були, зокрема  письменник Антін Крушельницький, політик Юліан Бачинський, колишній дипломат УНР Петро Дідушок. Їх заслали на Соловки, де майже всі загинули.

Всі засуджені за справою про "Об'єднання українських націоналістів" були реабілітовані в 1950-х рр.

Михайло Старицький - батько українського театру і драматургії

 14 грудня 1840 в селі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер — Черкаська область) в небагатій дворянській сім’ї народився Михайло Петрович Старицький, талановитий поет, драматург, прозаїк, культурно-громадський діяч, один із засновників українського театру корифеїв.

Дитинство майбутній письменник провів переважно в с. Кліщинцях, у дідуся й бабусі.

У 8 років у нього помер батько, а в 12 років померла і мати, Михайло став круглим сиротою.

 З 1851 по 1856 рр. навчався в гімназії в Полтаві.

У 1858 році продовжив навчання на фізико-математичному, потім на юридичному факультетах Харківського університету Харків, з з 1860 року в Києві, в 1865 році закінчив Київський університет.

  1862 року одружився із сестрою Миколи Лисенка Софією Віталіївною.

У 1864 році Михайло Старицький почав виступати в театральних гуртках.

Перші твори Старицького були надруковані у 1865 році. Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х роках.

1871 року оселився у Києві. Увійшов у творчу співпрацю з Миколою Лисенком — вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів».

Старицький записував народні пісні, які потім видавав в обробці Миколи Лисенка, писав лібрето до Лисенкових опер («Гаркуша», «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена»).

 Під тиском імперської влади Старицький змушений був у 1878 році емігрувати на деякий час за кордон. Повернувся в Україну в 1880 році й знову розгорнув видавничу і театральну діяльність.

 Помер у Києві 27 квітня 1904 року, похований на Байковому кладовищі.

Творчість МихайлаСтарицького дуже багатогранна.

Поезія

Вірш «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна» (Ніч яка місячна) в музичній обробці Миколи Лисенка стала народною піснею.

П’єси

«Чорноморці»

“Зимовий вечір”

«Ой, не ходи Грицю …»

«За двома зайцями» (за мотивами комедії «На Кожум’яках» І. С. Нечуя-Левицького). Російський переклад здійснив А.Н.Островский.

«Не судилося» (1883)

«Богдан Хмельницький» (1887)

«Ой, не ходи, Грицю, тай на вечорниці» (1890)

«У темряві» (1893)

«Доля» (1894)

«Маруся Богуславка» (1897)

«Оборона Буші» (1899)

Романи

Трилогія «Богдан Хмельницький»

«Перед бурею» (1894)

«Буря» (1896)

«У пристані» (1897)

Молодість Мазепи (1898)

Збройним силам України - слава!

 Бібліотекар Пишненківської сільської бібліотеки брала участь в благодійному заході на підтримку ЗСУ "Збройним силам України - слава!". 

Зібрані кошти в сумі 8020 гривень будуть спрямовані на підтримку захисникам - односельцям.  Дякуємо нашим воїнам за захист та можливість жити і працювати!

Українська хустка - це наш оберіг

 7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Це свято, що об'єднує жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Українська хустка - це відчуття гордості за все, що має назву " Наше Українське". Це той елемент вбрання, який має свою історію, характер, стиль та залишається для українців символом жіночності. Працівники Пишненківського сільського будинку культури та бібліотеки взяли участь в Всеукраїнському флешмобі " Зроби фото з хусткою". Під час флешмобу дівчата мали можливість прикрасити та продемонструвати багатовікову красу української хустки. Також на передодні свята в бібліотеці провели майстер-клас по виготовленню українського віночка.

Дія. Цифрова освіта.

     Бібліотекар Пишненківської сільської бібліотеки продовжує навчати своїх користувачів на платформі " Дія. Освіта". Переглянувши  серіал " Кібергігієна: як захиститися від фішингу", по завершенню перегляду, користувачі давали відповіді 

на запитання по даній темі.