Пам'ятаємо , не пробачимо

    28липня_День_вшанування_памяті...

Відповідно до Постанови Верховної Ради України № 4558-IX від 22 липня 2025 року, щороку 28 липня в Україні відзначатиметься День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

Цей день має на меті зберегти пам’ять про героїв, які віддали життя, та тих, хто досі перебуває в неволі.

  Дата 28 липня приурочена до дня здійснення терористичного акту у ніч на 29 липня 2022 року російськими військами в селищі Молодіжному Оленівської селищної ради де загинули українські полонені.

 Наразі офіційні джерела не оприлюднюють інформацію про кількість закатованих, але відомо про значну кількість загиблих у полоні. Українська сторона активно працює над поверненням тіл загиблих, а також над документуванням фактів катувань та інших злочинів, вчинених російськими окупантами. 

Ми завжди будемо пам’ятати Героїв, які віддали найцінніше - своє життя за мир свободу і незалежність України!

Літо, спека. Завітай в бібліотеку!

     Літо... Спека... А в бібліотеці завжди прохолодно. У період літніх канікул майже щодня діти відвідують Пишненківську сільську бібліотеку. Весело та гамірно проводять час, тут вони мають можливість спілкуватися з однолітками, переглядати та читати улюблені книги, грати, власноруч створювати різні цікаві поробки - це одне з найулюбленіших занять. Відпочинок в бібліотеці проходить із задоволенням.

Поетеса " вогняних меж"

    Сьогодні день народження видатної української поетеси, борчині за свободу та національної героїні Олени Теліги. Її життя було коротким, але насиченим драматичними подіями та неймовірною силою духу.

Факти, які варто знати про Олену Телігу:

    Народження у вигнанні: Олена народилася 21 липня 1906 року в підмосковному містечку Іллінське, у родині інженера-гідротехніка Івана Шовгеніва. Родина була змушена жити в Росії через професійні обставини батька.

    Бунтівна натура: Ще зі школи Олена вирізнялася незалежним характером і сміливістю думок. Вона легко могла заперечити навіть вчителям, якщо бачила неправду чи несправедливість.

    Переломний момент : Вирішальним для її життя став переїзд у Чехословаччину, де вона долучилася до українських емігрантських кіл, почала писати вірші та активно займатися громадсько-політичною діяльністю.

    Любов у вигнанні: У Празі Олена зустріла свого чоловіка, кубанського козака Михайла Телігу, який став її найближчим другом і соратником у житті та боротьбі.

    Повернення в Україну: 1941 року, коли нацистські війська зайняли Київ, Теліга приймає важке рішення повернутися в Україну, щоб боротися за українську культуру та ідентичність на власній землі.                                                                  Останні дні та загибель:                          Олена організовує видання журналу "Літаври", де друкує свої пристрасні вірші та статті. Нацистська влада швидко побачила в ній загрозу. У лютому 1942 року вона була заарештована гестапо, відмовилася співпрацювати з окупантами й була розстріляна разом з іншими українськими патріотами в Бабиному Яру.                                               Вірші-символи: Її поезії стали символом національного спротиву та свободи, а знаменита фраза Теліги "Життя – це боротьба, а боротьба – це справжнє життя" й досі надихає покоління українців.

 

Олена Теліга – це приклад жінки, яка не злякалася ні ворога, ні смерті, і залишилася в історії України символом гідності, мужності та справжньої любові до своєї Батьківщини.

Історія та сучасність нашої держави

     З ДНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ! СИЛА в єдності, ПРАВДА — в нашій історії, а МАЙБУТНЄ — за Україною!

     В Пишненківській сільській бібліотеці для користувачів підготовлена інформаційна виставка, на якій можна ознайомитися з історичними матеріалами про виникнення даного свята.

Воїн духу і дії

   Сьогодні — 8 липня. День народження надзвичайної людини, яка прожила всього 36 років, але залишила по собі слід на століття.

Це — Олег Ольжич.

Поет, археолог, учений, ідеолог українського національного руху.

Людина виняткових здібностей, незламної волі та жертовної любові до України.

 Народжений, щоб вражати.

Він народився 8 липня 1907 року в Житомирі в родині відомого українського поета Олександра Олеся.

З раннього дитинства дивував усіх:

 • у 3 роки — вже вільно читав і писав;

 • у 5 — написав п’єсу на три дії та сам створив до неї ілюстрації;

 • грав на скрипці та фортепіано, чудово малював;

 • змалку захоплювався історією, культурою, мистецтвом, мовами, археологією.

  Учений світового рівня

У 22 роки захистив докторську дисертацію в Карловому університеті в Празі — досліджував неолітичну кераміку Галичини.

Його наукові здобутки:

 • створив першу типологію форм та орнаментів галицької кераміки;

 • розробив періодизацію трипільської культури, якою досі користуються археологи;

 • працював у Чеському національному музеї, викладав у Українському вільному університеті;

 • публікувався в наукових журналах Європи;

 • читав лекції в Гарварді;

 • отримував запрошення на роботу в престижні наукові установи Риму.

Але попри блискучу наукову кар’єру, він обрав боротьбу за Україну.

У 1937 році Олег Ольжич став одним із керівників Організації Українських Націоналістів (ОУН).

Він очолював:

 • Культурно-освітню референтуру,

 • Революційний трибунал ОУН,

 • Провід українських націоналістів на рідних землях (фактично — підпільний уряд).

Згодом був заступником, а потім і головою Проводу Українських Націоналістів.

Для нього націоналізм — це не гасла, а відповідальність.

Не слова — а щоденна дія.

Не комфорт — а жертва заради майбутнього.

  Поет, який писав кров’ю серця

Його вірші — болісні, глибокі, пророчі.

Це поезія воїна, який щиро вірить у своє покликання.

Це голос української душі, що не боїться смерті.

«Ні крихти не прагну я слави,

І честі, імені мого…

Нехай моя смерть буде — право

У справах народу мого.»

   Його життя забрали — тіло так і не повернули

У червні 1944 року Ольжича заарештували гестапівці.

Його закатували під час допиту в концтаборі Заксенгаузен.

Йому було лише 36 років.

Того ж року народився його син, якого він так і не побачив.

А його батько, поет Олександр Олесь, помер через місяць після звістки про смерть сина. Серце не витримало.            36 років. Мало?

Так. Але він використав їх на повну.

Створив те, що не зникає.

Залишив спадок, якому немає ціни.

Загинув, але не зламався.

Подивись в очі юнака з фото.

У них — гідність, глибина і тиша, в якій кричить ціла епоха.

Тепер скажи — хіба 36 років замало, щоб змінити хід історії?

  Пам’ятаймо.

Бо завдяки таким — ми є.

Завдяки таким — будемо.

Літо з книгою

     

 
    Книжки складають скарбницю людського знання, нескінченний літопис праці, успіхів і невдач людського розуму; вони в усі часи були найбільшою силою, що рухає світом.    

    Книжка може надихнути на створення проєктів, ідей або отримання будь-якого іншого цінного досвіду. Читання допомагає розширити словниковий запас і підвищити інтелектуальний рівень. Відчуваючи себе компетентним у різних питаннях, людина стає більш впевненою у своїх силах і підготовленою до будь-яких життєвих викликів.

    Вчені дослідили, що після 6 хвилин читання нормалізується пульс та знижується тонус м'язів. Читання розвиває мислення та уяву, розширює словниковий запас, покращує пам'ять, а також  допомагає привести в тонус усі нервові шляхи мозку.                                      В Пишненківській  сільській бібліотеці літо із задоволенням проходить з улюбленими книгами.