неділя, 25 травня 2025 р.

Український рушник - оберіг українців

     25 травня в Україні відзначають неофіційне свято – День рушника. З давніх-давен рушник був не лише предметом побуту та прикрасою житла, а й оберегом українців. Український рушник символізує чистоту, добробут, гостинність та любов і використовується в багатьох українських обрядах.





четвер, 22 травня 2025 р.

Українці - нація героїв








 23 травня - ДЕНЬ ГЕРОЇВ УКРАЇНИ! 

Згадаємо добрим словом тих, хто віддав своє життя за рідну землю! 

Назавжди у наших серцях!

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ І ВІЧНА ПОДЯКА




!

неділя, 18 травня 2025 р.

Геноцид кримськотатарського народу

     18 травня 1944 року, 81 рік тому,  радянська влада скоїла свій черговий злочин, розпочавши насильницьку депортацію кримськотатарського народу з Криму. 

Репресії, вбивства, депортації і геноциди були візитною карткою комуністичного тоталітарного режиму. Нині ж правонаступницею цих злочинів є країна-терорист росія. Після анексії півострова там почались політичні переслідування інакомислячих, зокрема і кримських татар. 

Минулоріч Верховна Рада своїм зверненням закликала весь свій визнати депортацію кримських татар ценоцидом, і низка країн це зробили. Щоб вчергове привернути увагу до цієї проблеми, нещодавно Верховна Рада схвалила звернення до міжнародної спільноти до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Воно, зокрема, стосувалося припинення порушень прав і свобод кримських татар із боку росії вже зараз, після окупації півострова і в ході повномасштабної війни.


Український і кримсько-татарських народи разом зазнали дуже багато горя від російських окупантів. Тож і боротьба наша - спільна. Пам'ятаємо...

середа, 14 травня 2025 р.

Вишиванка - душа українського народу

     15 травня — День вишиванки.

Свято, що об’єднує українців у любові до рідного, до вишитого, до справжнього.

Одягаймо вишиванки з гордістю — це наш код, наша пам’ять, наша сила.

    ФЛЕШ - МОБ До Дня ВИШИВАНКИ 







вівторок, 13 травня 2025 р.

Знавець душі народної

     13 травня 1849 народився - Панас Мирний, український письменник.



Класик української літератури працював за своє життя на різних чиновницьких посадах: спочатку у Гадячі, Миргороді, а потім у Полтаві, де нарешті дослужився до чину дійсного статського радника. І хоча він працював ретельно й самовіддано, він ненавидів свою роботу.

Але цікаво й те, що не всі знають по те, що Панас Мирний і чиновник доволі високого рангу Панас Якович Рудченко – та сама особа. Панас Мирний щиро вірив, що літературна слава непотрібна письменнику.

Перші твори побачили світ у львівському журналі «Правда» в 1872-му, підписані псевдонімом Панас Мирний. Згодом у співавторстві з братом Іваном Біликом завершив роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875), опублікований в Женеві у 1880-му. Своєю творчістю прагнув «просто і правдиво» показати буденне життя своєї країни. Серед найбільш відомих творів – «Повія», «Лимерівна», «Морозенко», «Лихі люди».

Помер 28 січня 1920-го у Полтаві. В будинку, де проживав письменник, створено меморіальний музей.

неділя, 11 травня 2025 р.

Листівка для матусі

 У житті людини мама -- Берегиня,

В ній душевний спокій і любов земна,

В ній весна і осінь, в ній краса і сила, 

Літечко тепленьке, де снігів нема.

Любить вона мовчки без гучного слова,

Чує вона серцем що дітей болить,.

Як лебідка біла розпросторить крила,

У лиху годину діток захистить.

В домі у матусі -- затишок, обійми,

Серденько у мами світле, як вікно,

А думки у неї, як бурхливі ріки,

А слова матусі щедрі, як зерно.

Мама тихо шепче за дітей молитву, 

В Бога для них просить щастя і добра,

Посилає дітям усмішку привітну,

Щоби доля їхня сонячна була.

Вона поруч з ними, як вони далеко, 

Для її любові відстаней нема, 

А душі і серцю не буває легко,

Бо з дітьми розлука завжди, як зима.

Іноді не спиться темними ночами,

Думка закрадеться, ,,щось в дітей не так",

Вчасно не дзвонили і не написали, 

Материнсьне серце гучно б'є в набат.

Легкість і байдужість не властива мамі,

Діти , рідні діти, -- зміст її життя,

І вона частенько творить собі драми, 

Хоч причин направду не було й нема.

... Вже коли дорослі ми стаєм з роками,

Добре розумієм чом у букварі,

Перше своє слово ми читаєм ,, МАМА",

А воно незмінне по усій землі.

       До дня Матері в Пишненківській сільській бібліотеці спільно з будинком культури для відвідувачів провели майстер-клас з виготовлення листівок для матусі.










пʼятниця, 9 травня 2025 р.

Європейський вибір України


     Сьогодні ми відзначаємо День Європи спільно з державами Європейського Союзу.

Український прапор нині часто можна зустріти у європейських містах.



Щоправда, більше як знак солідарності і підтримки у цій жорстокій війні,  однак Україна чітко визначила свою ідентичність і прагнення до свободи  та євроінтеграції.

Ми -  українці,  зробили свій вибір і хочемо бути в європейській родині країн. 

   В цей день в Пишненківській сільській бібліотеці для юнацтва пройшла інформаційна бесіда " Ми йдемо до Євросоюзу!"

Тож, витримки всім нам і рішучості на шляху до вступу в ЄС. 

З Днем Європи!

четвер, 8 травня 2025 р.

Пам'ятаємо тих, хто боровся за Україну

   8 травня — день, коли ми згадуємо ціну свободи.

Мільйони життів, знищених нацизмом. І мільйони подвигів, які не мають бути забуті. Тоді світ сказав: «Ніколи знову». Але зло повернулося — в новому обличчі, з тими самими кривавими намірами. 

Десятиліттями ми стоїмо — сильні, незламні, вільні. За свою землю. За свою правду. За свободу і майбутнє. І щоб це «ніколи» стало реальністю.

Наша памʼять — це сила. Наша боротьба — це відповідь.

Українці вистояли тоді. Україна переможе знову.

Сьогодні бібліотекар спільного з директором будинку культури та старостою Пишненківського старостату поклали квіти та вшанували пам'ять всіх жертв Другої світової війни 1939 - 1945 років.








Памʼятаємо. Перемагаємо!

вівторок, 6 травня 2025 р.

З Днем Піхоти

 Вони завжди йдуть першими. І тримають останній рубіж.

Там, де важко — вони. 

Де холодно, мокро й небезпечно — вони.

Піхота не вибирає умови. Вона вибирає тримати та триматись. 

Піхота прикриває собою не лише мирне життя у містах, але й всі інші роди військ, всю

країну та Європу, увесь демократичний та вільний світ.

Дякуємо кожному, хто в піхоті.



За витримку. За характер. За кожен метр вільної української землі.