З Полтавщиною тісно повʼязаний Василь Кричевський (1872-1952) – видатний український архітектор, художник і графік, один із основоположників стилю український архітектурний модерн. Засновник української професійної університетської архітектурної та художньої освіти. Один із засновників Української академії мистецтв. Він також автор Державного Герба УНР, який був прийнятий 22 березня 1918 року. Саме варіант Кричевського покладений в усі сучасні зображання герба-тризуба. Також Кричевський, разом з Григорієм Нарбутом, створював графічний образ перших грошових знаків УНР – гривень.
Кричевський народився на Слобожанщині, а помер в еміграції, в далекій Венесуелі. Але саме на Полтавщині він створив шедеври архітектури, які стали справжніми пам’ятниками його таланту. У першу чергу - це будівля нинішнього Полтавського краєзнавчого музею, який носить ім’я Василя Кричевського. Проєкт у стилі українського модерну Кричевський створив 1903 року для будинку Полтавського земства. Основою для нього стала українська народна архітектура, а сам будинок в проекції має форму тризуба.
У музеї розповідають багато надзвичайно цікавої інформації про будівництво та подальшу долю будівлі, зокрема про те, як її старанно відновлювали після Другої світвої війни. Окрема зала тут присвячена самому Василю Кричевському, є багато особистих речей архітектора, і також історичні артефакти, зібрані ним за життя.
Кричевський також був гарним художником. В його доробку кілька сотень картин і малюнків. Більша їх частина зберігається в Українському музеї Нью-Йорка. Але є його роботи і в Полтаві, їх 2003 року передала музею онучка Кричевського Оксана де Лінде.
Ще один зразок архітектурного таланту Кричевського – Народний дім - був побудований у Лохвиці. Він був спроєктований архітектором за три роки до будинку Полтавського земства. Був зведений з дерева і теж мав риси українського модернового стилю. Будинок простояв до 1970-х років, але був знесений за наказом місцевого комуністичного керівництва, яким був байдужий і сам Кричевський, і його мистецтво.
За проєктом Кричевського збудовано Опішнянський гончарний навчально-показовий пункт у 1916-1919 роках. Має ті ж самі ознаки стилю українського модерну.
З ім’ям Кричевского також тісно пов’язаний Миргород. Тут 1918 року Василь Григорович керував керамічною школою, на базі якої створив керамічний інститут.
Василь Кричевський допомагав режисеру Олександру Довженку створювати його знамениті фільми, займаючись мистецьким офрмленням кінокартин, які знімали, в тому числі, і на Полтавщині, у Яреськах.
Під час Другої світової війни Кричевський емігрував до Європи, а згодом – до Південної Америки, де жив у столиці Венесуели Каракасі. Невдовзі після смерті його перепоховали на українському цвинтарі св. Андрія в м. Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі, США.
Полтавщина була своєрідною музою для Кричевського і видатний митець взяв тут чимало натхнення для своєї творчості.
